Майже кожна жінка чула про ендометріоз, та що ж це таке?

Отже, це захворювання, при якому клітини ендометрію (внутрішнього шару стінки матки) розростаються за межі матки. По суті, це тканина, яка перебуває там, де її бути не повинно. Зрештою, вона може розростися аж до яєчників і фаллопієвих труб, з'явитися всередині черевної порожнини й навіть у сечовому міхурі чи кишківнику. Ендометріоз діагностується приблизно в кожної десятої жінки репродуктивного віку, а це близько 176 мільйонів жінок у всьому світі.

До симптомів ендометріозу належать тазовий біль і біль у животі, а також рясні менструальні виділення, які супроводжуються больовими відчуттями. Існують певні фактори, які свідчать про підвищений ризик появи ендометріозу. Наприклад, запалення тазових органів у анамнезі або наявність будь-якого захворювання, що перешкоджає менструальним виділенням полишати тіло. Або ендометріоз у анамнезі матері, тітки, сестри чи в інших родичів по жіночій лінії.

Ендометріоз може викликати інтенсивні больові відчуття. Під час менструації тіло намагається відторгнути тканину, яка перебуває не там, де слід, однак вона не може його покинути. Тож через її неправильне розташування може виникати запалення і, як наслідок, сильний біль, який іноді може ставати нестерпним. У деяких випадках це призводить до появи рубців або кіст.

На жаль, ендометріоз є хронічним захворюванням, а це означає, що його неможливо вилікувати швидко. Та все ж є засоби, які допоможуть подолати дискомфорт і повернутися до нормального життя. Якщо описані вище симптоми здаються тобі знайомими й ти підозрюєш, що можеш мати ендометріоз, запишись на прийом до лікаря чи гінеколога, щоб з'ясувати для себе це питання. Вони допоможуть тобі полегшити пов'язаний з цим біль і подолати інші симптоми захворювання.

Що ж до причин ендометріозу, існує кілька теорій. Згідно з однією з них ендометріоз викликає ретроградна менструація: коли менструальна кров з клітинами ендометрію не полишає тіло, а проходить через фаллопієві труби й прямує до тазової порожнини. Таким чином ці клітини закріплюються на стінках та органах тазової порожнини, де вони зростають, потовщуються й відділяються відповідно до етапу кожного менструального циклу. З-поміж інших можливих причин називають генетичну схильність і певні токсини, поширені в довкіллі.